Тарко Ольга Дмитрівна

учитель української мови та літератури,

філії НВК «Голованівська ЗШ І – ІІІ ступенів  ім.Т. Г. Шевченка – гімназія «Троянська ЗШ»

Формування національної свідомості учнів на уроках української мови та літератури

Виховання – вічна проблема. Відколи існує людство, відтоді й дбає про потомство й продовження роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна й духовна культура, що забезпечує прогрес суспільства, наступність і спадкоємність поколінь.

Розвиваючись із шаленим темпом, життя вносить свої умови при підготовці до нього. На кожному історичному етапі вчителям доводиться розв’язувати проблеми, що мають пряме відношення до сьогодення.

           Отже, постала проблема усунення гострих суперечностей між досягненням багатовікового морально-педагогічного досвіду нашого народу і незадовільним застосуванням його у вихованні дітей. Фактично прогресивні традиції й національні звичаї духовно-морального, демократичного, гуманного, господарсько-трудового, культурно-естетичного характеру були приречені на забуття. Молодь, розгубившись і навіть загубившись у світі ІТ технологій, поступово втрачає відчуття усвідомлення себе як особистості.

            Аби здолати бар’єр непорозуміння між підростаючим поколінням та наставниками, потрібно терміново вносити кардинальні зміни у вихованні. Що робити? Як діяти? Яким насправді має бути вихованець? Ці питання постають нині насамперед перед учителем - словесником. І всі вони потребують негайної відповіді втілення в життя. Провідною ідеєю мого педагогічного дослідження є творчий пошук методів, спрямований на формування національної свідомості учнів на уроках української мови та літератури.

            Результатом мого дослідження має стати учень, який:

-          любив би свою Батьківщину;

-          усвідомлював своє місце суспільстві;

-          відчував повагу до старшого покоління, особливо до батьків;

-          був би гармонійно розвиненим, високоосвіченим, соціально активним й національно свідомим українцем.

Для реалізації даного проекту на уроках української мови та літератури я зокрема використовую такі методи та прийоми:

1.      «Паралельні герої». Після вивчення того чи іншого літературного твору, учні отримують письмове домашнє завдання – скласти порівняльну характеристику себе із головним героєм. Таким чином діти можуть проаналізувати переваги та недоліки свого покоління.

2.      « Код українця» . Відомо, що вивчення української літератури щороку починається із усної народної творчості. Зазвичай, діти швидко проходять дану тему, розкриваючи свій потенціал уже на великих прозових творах. Метод « код українця» - це завдання, які допомагають глибше усвідомити все багатство УНТ, успадковане нами від пращурів. Це різноманітні дослідження, експерименти, глибокий аналіз.

3.      « Обираю сам». Інколи на уроках позакласного читання або літератури рідного краю доречно було б запропонуватидітям самостійновибрати тих сучасних авторів, які їх вразили найбільше. Це можуть бути маловідомі поети чи письменники, але саме вони змогли «зачепити» учня. Таким чином ми заохочуємо пошукову діяльність, паралельно відкриваючи нові прізвища у когорті українських письменників.

4.      « Музейна кімната». Аби витрачати менше часу на вивчення біографії письменника, інколи даю дітям випереджувальне домашнє завдання: вивчивши історію життя автора, дитина має принести ( намалювати, описати) той предмет, який би міг знаходитися в музейній кімнаті даного митця. Такий метод дає ефективний результат.

Перелічені мною методи та прийоми, дають змогу краще сформувати національну свідомість учнів на уроках української мови та літератури.