Закалашнюк Алла Анатоліївна

учитель фізики та математики,

філії НВК «Голованівська ЗШ І-ІІІ ступенів ім..Т.Г.Шевченка – гімназія «Межирічківська загальноосвітня школа»

РЕАЛІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ЧЕРЕЗ ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

 (дидактичні матеріали)

Основним засобом організації навчально-виховного процесу є УРОК - як класична форма в системі роботи загальної середньої освіти. Сучасний урок – не навчання словом, а навчання справою. На структуру та результативність уроку мають вплив особистість учителя, його стиль спілкування з учнями, рівень фахової підготовки, ступінь володіння методичними прийомами та вміння враховувати психологічні особливості кожного учня під час управління навчальною діяльністю.

Показником  ефективності навчання виступає активна позиція всіх учнів класу та характер їх діяльності на уроці.

Оскільки кожен урок наперед розрахований на досягнення певної дидактичної мети, він не може плануватися без методичної структури. Сучасний урок – це урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального,  соціального,  морального становлення особистості учня. До основних компонентів уроку як системи належать: зміст навчального матеріалу, методи, засоби навчання, форми організації навчальної діяльності учнів. Усі вони перебувають у тісному зв’язку та визначаються метою уроку. Отже, щоб урок був результативним,  необхідно, щоб вчитель був творчою, компетентною особистістю, якій притаманні педагогічна креативність, толерантність у спілкуванні, творчість у діяльності, здатність постійно навчатись та змінюватись. Або без цього  процес навчання буде мало ефективним, не цікавим  для учнів.

  В основу методики навчання фізики і математики  покладено діяльнісний підхід. Загальновідомо, що поза діяльності в педагогіці неможливо вирішити жодного завдання навчання, виховання і розвитку. Діяльнісний підхід орієнтований не стільки на засвоєння знань, скільки на формування навичок і вмінь, розвиток творчої діяльності. Саме цей підхід дозволяє уникнути розриву між теоретичними знаннями та застосуванням їх на практиці і у діяльності.  Принцип діяльності - полягає в тому, що учень,отримуючи знання не в готовому вигляді а, добуваючи їх сам, усвідомлює при цьому зміст і форми своєї навчальної діяльності, розуміє і приймає систему її норм, активно бере участь в їх удосконаленні, що сприяє активному успішному формуванню його загальнокультурних і діяльнісних здібностей.

Я намагаюсь використовувати елементи взаємонавчання учнів, тому що в такому випадку кількість інформації, яку запам’ятовує дитина значно вища, ніж при пасивному сприйнятті .

Наприклад робота в групах при вивченні теми „Оптичні прилади”, 7 клас. Група учнів-експертів досконало володіє інформацією стосовно одного з питань:

Наприклад:

1 .Фотоапарат.       2.          Мікроскоп.      3.       Телескоп.

Інші учні  поділені на  групи, які сидять навколо експертів. Упродовж 3-4 хв. експерти навчають своїх членів груп.

У кожного учня є кольорові листочки. Далі учні об'єднуються у групи за своїм кольором. Тепер в новоутворених групах інші учні стали експертами і обмінюються інформацією за даними питаннями.

Для реалізації творчого, діяльнісного підходу  в навчанні я застосовую комплекс наступних прийомів:

а) створення в просторі діяльності учня значущу для нього проблемну ситуацію;

б) наповнення проблемної ситуацію суперечливістю в стані досліджуваного об'єкту і створення умови для усвідомлення цього протиріччя учнем як проблеми;

в) формулювання завдання продуктивного (або творчого) типу, що випливає з усвідомленої учнем проблеми.

Для цього використовую творчі завдання з математики в 6 класі, наприклад:

1. Коли батькові було 36 років, сину виповнилося 8 років. Тепер батько вдвічі  старше сина. Скільки років сину?

2. Цибулю в магазині розіклали в 10 пакетів по 3кг і по 2кг. Маса всіх пакетів по 3кг дорівнює масі всіх пакетів по 2кг. Скільки було тих та інших пакетів?

3. На поштовій скриньці написано: „Виїмка листів здійснюється 5 разів на день з 7 до 19 годин”. Перший раз листоноша підходить до скриньки о 7 годині ранку, а  останній – о 7 годині вечора. Через які інтервали часу виймаються листи зі скриньки?

Вони дають можливість розвивати логічне мислення, усний рахунок, привносять елемент зацікавлення учнів середньої ланки у вивченні нового матеріалу з математики.

На уроках фізики в 7-9 класах при вивченні тем  практикую проведення ігрового прийому  „Фізичні гонки”.

Учнів об'єдную у кілька груп. Групи отримують однакову кількість задач (задачі можуть бути однаковими), фіксується початок їх виконання. Хто швидше і якісніше виконає завдання? Даний прийом сприяє активізації розумових дій.

1)      Виразити у км/год такі значення швидкості; о,5 м/с, З м/с, 10 м/с, 15 м/с,

      20/с, 100 м/с, 1000м/с? (1-й рівень складності).

2) Яка  швидкість є більшою: 10 м/с, 100 м/с, 1000 м/с? (2-й рівень складності).

3) Людина   робить 5 кроків за З с. Довжина кроку становить 75 см. Скільки часу витратить людина на подолання 6 км 750 м? (3-й рівень складності). проведення експериментальних дослідницьких завдань, створення проблемної ситуації  з вирішенням її експериментальним шляхом на основі вивченого теоретичного матеріалу (в темах «Електромагнітна індукція», «Закон Ома для ділянки кола») .

Інший ігровий метод  ”3найди  зайве  слово” . Учні повинні вибрати слово, яке є зайвим у списку. Наприклад:

1 . Блок, клин, велосепед, важіль, гвинт (велосепед - не простий механізм).

2. Сад, дерево, комп'ютер, степ, білка, (комп'ютер - штучна система).

З. Ом, ампер, вольт, секунда ( секунда - не носить ім'я вченого).

4. Лінійка, динамометр, сила, компас (сила - не прилад, а фізична величина)..

В 10-11 класах школярі, які мають високий рівень знань, вмінь та навичок отримують індивідуальні творчі завдання високого рівня , які дають можливість розвивати дитину, інтегрувати предмети для розвязування фізичних задач нестандартним математичним шляхом, поза алгоритмами розв’язків